35 років тому Україна зробила свій вибір – бути вільною, самостійною та незалежною державою.

За ці 35 років змінилося багато.
Змінилася країна. Змінилися ми.
Але сьогодні, у час великої війни, ми особливо гостро відчуваємо, що означають ці роки Незалежності.

За кожним кілометром українського кордону – наша земля.
За кожним містом і селом – чиєсь життя, чийсь дім, чиїсь спогади.
За кожним днем свободи – люди, які не дозволяють Україні втратити себе.

35 років Незалежності – це історії мільйонів людей.
Тих, хто захищає Україну зі зброєю в руках.
Тих, хто тримає оборону, працює в тилу, рятує, лікує, навчає, відновлює.
Тих, хто продовжує працювати попри тривоги й обстріли.
Тих, хто чекає своїх.

35 років ми будуємо свою державу.
І сьогодні ми боремося за те, щоб наступні покоління мали можливість просто жити у своїй незалежній Україні.

Ми продовжуємо цей шлях разом.
З вдячністю тим, хто захищає Україну.
З повагою до тих, хто віддав за неї життя.
З вірою в тих, хто тримає її сьогодні.

З 35-річчям Незалежності, Україно!