«Ефективна внутрішня професійна комунікація в прокуратурі»

Спеціальна короткострокова програма підвищення кваліфікації
«Ефективна внутрішня професійна комунікація в прокуратурі»
ОПИС І МЕТА ПРОГРАМИ: Сформувати у слухачів професійні компетентності щодо ефективних внутрішніх комунікацій в командах органів прокуратури; прогнозування, профілактики та конструктивного вирішення конфліктів на державній службі; ознайомити з критеріями ефективної внутрішньої професійної комунікації в прокуратурі; навчити долати комунікативні бар’єри в командній взаємодії; навчити збереженню власного професійного здоров’я та здоров’я персоналу через знання та навички профілактики синдрому професійного вигорання, а також оволодіти практичними інструментами щодо подолання професійного вигорання на організаційному та індивідуальному рівнях, навчити застосовувати мотиватори та невилювати демотиватори в управлінні ефективністю персоналу та ін.
Розроблено для:
державних службовців категорій „Бˮ і „Вˮ Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур, а також спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері на правах обласних та окружних.
Форма навчання очна
Тривалість 30 годин (3 дні) /
1 кредит ЄКТС
Місце проведення м. Київ,
вул. Юрія Іллєнка, 81-б
ПРОФЕСІЙНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ, НА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЯКИХ СПРЯМОВАНО ПРОГРАМУ:
  • професійні знання інструментів та технологій комунікації;
  • прийняття ефективних рішень;
  • комунікація та взаємодія;
  • впровадження змін;
  • управління організацією роботи та персоналом;
  • виконання на високому рівні поставлених завдань;
  • командна робота та взаємодія;
  • сприйняття змін.
НАПРЯМ (НАПРЯМИ) ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ, ЯКИЙ (ЯКІ) ОХОПЛЮЄ ПРОГРАМА:
  • впровадження змін та прийняття ефективних рішень;
  • комунікація та взаємодія;
  • сприйняття змін;
  • стратегічне управління та планування;
  • стратегічні комунікації;
  • управління персоналом та управління результативністю.
РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ (ЗНАННЯ, УМІННЯ, НАВИЧКИ) ЗНАННЯ:
  • сутності феномену «комунікація»;
  • поняття «комунікативні бар’єри»;
  • особливостей комунікацій в органах прокуратури;
  • критеріїв ефективної внутрішньої професійної комунікації в прокуратурі;
  • феномену команд та їх відмінностей від робочих груп;
  • особливостей команд в органах прокуратури;
  • елементів та функцій конфліктів;
  • стилів поведінки в конфліктах;
  • методів прогнозування, профілактики та конструктивного вирішення конфліктів на державній службі;
  • сутності та структури професійного здоров’я та здоров’я персоналу;
  • феномену трудоголізму;
  • ризиків трудоголізму;
  • сутності синдрому професійного вигорання;
  • стадій професійного вигорання;
  • симптомів професійного вигорання;
  • засобів мотивації персоналу, факторів-мотиваторів та демотиваторів в управлінні ефективністю персоналу;
  • ефективних нарад;
  • інструментів делегування повноважень;
  • конструктивної критики та похвали.
УМІННЯ:
  • діагностувати власні психологічні особливості комунікацій;
  • аналізувати типи комунікативних бар’єрів в професійному спілкуванні;
  • розуміти критерії ефективної внутрішньої професійної комунікації в прокуратурі;
  • діагностувати стилі поведінки в конфліктах;
  • переходити в підхід «конструктивне вирішення конфліктів»;
  • застосовувати методи прогнозування, профілактики та конструктивного вирішення конфліктів на державній службі;
  • діагностувати наявність команд та їх відмінностей від робочих груп;
  • застосовувати засоби мотивації персоналу, фактори-мотиватори та нівелювати демотиватори в управлінні ефективністю персоналу;
  • проводити ефективні наради;
  • делегувати повноваження;
  • здійснювати конструктивну критику та похвалу;
  • усвідомлювати сутність професійного здоров’я та здоров’я персоналу;
  • діагностувати ознаки феномену трудоголізму;
  • аналізувати ризики трудоголізму;
  • діагностувати рівні та симптоми синдрому професійного вигорання.
НАВИЧКИ:
  • діагностування особливості комунікацій;
  • аналізу комунікативних бар’єрів в професійному спілкуванні;
  • управління ефективністю внутрішньої професійної комунікації в прокуратурі;
  • діагностування стилів поведінки в конфліктах;
  • переходу в «конструктивне вирішення конфліктів» на державній службі;
  • діагностування орієнтації на командну роботу та стадій сформованості команд;
  • діагностування трудоголізму;
  • застосовування практичних інструментів при мотивації персоналу;
  • проведення ефективних нарад;
  • делегування повноважень;
  • конструктивної критики та похвали;
  • збереження власного професійного здоров’я та здоров’я персоналу;
  • діагностування синдрому професійного вигорання.