Дайджест для прокурорів

Дайджест для прокурорів

КПК України. 14.01.2021 р. набув чинності Закон України від 02.12.2020 р. «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України стосовно оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою» (далі – Закон). У Законі виокремлено низку рішень суду першої інстанції, що відтепер можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, а саме:

– ухвала про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою;

– ухвала про заміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою;

– ухвала про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Ці ухвали тепер можуть бути оскаржені до апеляційного суду і таке оскарження не зупиняє розгляду провадження в суді першої інстанції й так само не зупиняє їх виконання, але зупиняє набрання ними законної сили (ч. 4 ст. 331, ч. 2 ст. 392, ч. 2 ст. 400 КПК України).

Відтепер суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, має право брати участь у цьому ж провадженні в апеляційному перегляді вказаних ухвал (ч. 1 ст. 76 КПК України).

Підставою для таких законодавчих змін стало те, що Конституційний Суд України в своєму рішенні у справі за конституційною скаргою Глущенка В.М. від 13.06.2019 р. № 4-р/2019 визнав неконституційною заборону на оскарження ухвал, постановлених до ухвалення судового рішення по суті (ч. 2 ст. 392 КПК України).

Таким чином, можна говорити про додаткову гарантію для сторони захисту. Проте, крім обвинуваченого, захисника та законного представника, ці ухвали може також оскаржити прокурор, про що йдеться у ч. 5 ст. 394 КПК України.

Скарги на такі рішення подаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня оголошення ухвали (див. ст. 395 КПК України). Потрібно зазначити, що повноваження апеляційного суду стосовно розгляду цих скарг такі самі, що й під час розгляду скарг на ухвали слідчого судді, і за наслідками розгляду він може залишити скаргу без задоволення, а ухвалу без змін (ч. 3 ст. 407 КПК України).

 

Дайджест змін до ЗУ про прокуратуру.

Про прокуратуру. 01.01.2021 р. набув чинності Закон України від 03.12.2021 р. № 1052-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективної реалізації парламентського контролю» (далі – Закон). У Законі конкретизовано види інформації, з якими Генеральний прокурор щорічно звітує перед Верховною Радою України про діяльність прокуратури, а саме:

1) статистичні й аналітичні дані щодо виконання функцій, покладених на прокуратуру;

2) фактична чисельність органів прокуратури у розрізі чисельності прокурорів, державних службовців, інших працівників, підвищення їхньої кваліфікації, проходження спеціальної підготовки, діяльність Тренінгового центру прокурорів України;

3) забезпечення незалежності прокурорів, зокрема кількість повідомлень про загрозу незалежності прокурора, які надійшли до Ради прокурорів України, та інформація щодо прийнятих за такими повідомленнями рішень;

4) забезпечення законності та доброчесності у діяльності прокуратури, зокрема:

– кількість перевірок доброчесності прокурорів, проведених підрозділами внутрішньої безпеки, та інформація щодо прийнятих за такими перевірками рішень;

– кількість проведених службових розслідувань, інформація про приводи та підстави для їх призначення й проведення і щодо прийнятих рішень за результатами проведення таких службових розслідувань;

– кількість звернень і судових справ щодо відшкодування державою шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, та розмір такої шкоди, відшкодований державою за звітний період, а також кількість судових справ щодо зворотної вимоги держави до прокурорів і сума коштів, витребувана за задоволеними судом зворотними вимогами держави;

– кількість дисциплінарних скарг щодо прокурорів, інформація про прийняті рішення за результатами розгляду таких скарг, зокрема кількість рішень про наявність дисциплінарних проступків прокурорів і про накладені (застосовані) дисциплінарні стягнення;

5) кошториси органів прокуратури та їх виконання;

6) забезпечення діяльності органів прокурорського самоврядування;

7) відомості, зазначені у пунктах 1–5 цієї частини щодо діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

8) інші відомості, що стосуються результатів діяльності прокуратури.

Окрім того, у Законі визначено, що таке звітування відбувається щорічно до 1 квітня.