Дайджест для прокурорів [№11] (#1 воєнний стан)
Дайджест новин про особливості реалізації положень кримінального процесуального законодавства в умовах воєнного стану та збройної агресії
Верховним Судом підготовлено лист від 03 березня 2020 року № 1/0/2-22 “Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану”, в якому надано рекомендації відповідно до положень Закону України від 03 березня 2022 року № 2111-IX “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану”.
Передусім Суд звертає увагу на імовірну неможливість внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та формування витягу як підтвердження факту початку здійснення досудового розслідування. У такому випадку пропонується підтверджувати цей факт мотивованою постановою органу досудового розслідування про початок досудового розслідування. Вона має містити такі відомості, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України: дату надходження інформації про кримінальне правопорушення, відомості про потерпілого або заявника, короткий виклад обставин кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію. Така постанова може вважатися також підставою для розгляду клопотань органу досудового розслідування.
Положення Закону України № 2111-IX підтверджують правомірність такого способу початку кримінального провадження. На думку судді Вищого антикорупційного суду О. Кравчука, у такій постанові слідчого або прокурора має бути вказано на неможливість внесення інформації до ЄРДР (https://zib.com.ua/ua/150803-kriminalne_provadzhennya_pid_chas_viyni_analiz_zmin_kpk.html).
Під час дії воєнного стану, у разі неможливості виконання слідчим суддею у встановлені законодавством строки повноважень щодо розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів, обшук, проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 615 КПК України, ці повноваження виконує прокурор. Такі рішення можуть прийматися прокурором і у випадках, коли провадження здійснюється щодо сукупності злочинів, одним із яких є злочин, вказаний у ч. 1 ст. 615 КПК України. Якщо ж злочин не належить до тих, що вказані в цій нормі, то прокурору слід змінити підслідність кримінального провадження і передати його в інший район, де працює суд. Здійснювати вказані повноваження, відповідно до Закону, має керівник органу прокуратури.
Важливо пам’ятати, що згідно зі ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено режим воєнного стану, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах.
Із розпорядженням про зміну територіальної підсудності судових справ можна ознайомитись за покликанням:
.
Усі клопотання, що надходять на розгляд до слідчих суддів, мають розглядатися у межах строків, визначених КПК України, однак за можливості - невідкладно.
У разі неможливості здійснення судом правосуддя через існування режиму воєнного стану прокурор, за наявності відповідних підстав, має звертатися до апеляційних судів або Верховного Суду із клопотаннями про зміну підсудності кримінальних проваджень відповідно до ст. 34 КПК України (направлення кримінального провадження з одного суду до іншого).
Якщо через об’єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою засобів, визначених КПК України, допускається його участь у засіданні за допомогою інших засобів.
Якщо територіальну підслідність кримінальних правопорушень було змінено під час досудового розслідування, а матеріали проваджень через воєнні дії не було передано, слідчому судді, суду при вирішенні питань про застосування запобіжних заходів доцільно керуватися всіма наявними матеріалами клопотання про застосування або продовження запобіжного заходу. При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів.
Судам рекомендується, зважаючи на умови воєнного стану та за наявності підстав, за клопотанням підозрюваного ухвалювати рішення про заміну запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов’язання, якщо це клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки НБУ для цілей оборони України. Крім того, враховуючи ведення активних бойових дій, судам рекомендується за клопотанням підозрюваного розглядати можливість заміни запобіжного заходу у виді домашнього арешту на особисте зобов’язання.
У разі неможливості завірення судового рішення печаткою та/або накладення штрих-коду факт прийняття суддею рішення може підтверджуватись внесенням його до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Зі змістом проєкту Закону України № 2111-IX можна ознайомитись за покликанням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1243438.