Дайджест для прокурорів [№12] (#2 воєнний стан)

Дайджест останніх змін до законодавства щодо:

1. Набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції» від 03 березня 2022 року № 2110-IX.

Цим Законом, шляхом доповнення ст. 161 Кримінального кодексу України (КК України), криміналізовано порушення рівноправності громадян залежно від їх регіональної належності. Так, у диспозиції ч. 1 цієї статті передбачено караність таких дій, як розпалювання регіональної ворожнечі. Норму доповнено приміткою, де вказано, що під регіональною належністю слід розуміти належність особи за народженням чи проживанням до регіону – частини території України або території компактного розселення українців за межами території України, – що відрізняється від інших територій за низкою історичних, географічних, мовних та інших ознак.

Кримінальний кодекс було доповнено також новою ст. 435-1 («Образа честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю»), яку віднесено до розділу про військові кримінальні правопорушення. Кримінально караною за цією нормою є образа честі і гідності, погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, його близьким родичам чи членам сім’ї.

Згідно з ч. 2 цієї статті також карається виготовлення та поширення матеріалів, які містять відповідну образу або погрозу, адресовану військовослужбовцю або членам його сім’ї. Санкції обох частин статті передбачають покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Цим законом було криміналізовано і виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників у будь-якій формі, в тому числі шляхом виготовлення та поширення матеріалів. Відповідну ст. 436-2 було внесено до розділу КК України про воєнні кримінальні правопорушення.

Повноваження зі здійснення досудового розслідування вищевказаних кримінальних правопорушень згідно зі змінами до ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) покладені на слідчих органів безпеки.

 
2. Набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідальності осіб, які здійснювали колабораційну діяльність» від 03 березня 2022 року № 2107-IX.

Метою Закону є:

• обмежити доступ до виконання функцій, пов’язаних із проведенням виборів усіх рівнів, доступ до військової служби та допуск до державної таємниці для осіб, які співпрацювали з державою-агресором, її окупаційною адміністрацією та/або її збройними чи воєнізованими формуваннями;
• ліквідувати політичні партії, громадські, благодійні чи релігійні організації, професійні спілки та громадські формування з охорони громадського порядку та державного кордону, уповноважених осіб, які співпрацювали з державою-агресором, її окупаційною адміністрацією та/або її збройними чи воєнізованими формуваннями.

Законом внесено зміни до:

1) Виборчого кодексу України – позбавлено можливості осіб, які мають судимість за здійснення колабораційної діяльності (ст. 111-1 КК України), бути:

• членами виборчих комісій;
• офіційними спостерігачами;
• уповноваженими представниками кандидата на пост Президента України у Центральній виборчій комісії;
• довіреними особами кандидата на пост Президента України;
• представниками партії у Центральній виборчій комісії;
• кандидатами на місцевих виборах, представниками організації партії у виборчій комісії;
• уповноваженими особами організації партії, довіреними особами кандидатів;

2) Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» –  передбачено неможливість комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань особами, які мають судимість за здійснення колабораційної діяльності (ст. 111-1 КК України);

3) Закону України «Про державну таємницю» – передбачено підстави для відмови в допуску до державної таємниці осіб, які мають судимість за здійснення колабораційної діяльності (ст. 111-1 КК України);

4) законів України «Про політичні партії в Україні», «Про громадські об’єднання», «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» –  передбачено можливість ліквідації відповідних юридичних осіб, якщо їхніх уповноважених осіб було засуджено за вчинення колабораційної діяльності
(ст. 111-1 КК України).

 
3. Набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність» від 03 березня 2022 року № 2108-IX.

Метою Закону є:

• обмежити доступ до зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, строком від 10 до 15 років, а також впровадити інші покарання для осіб, які співпрацювали з державою-агресором, її окупаційною адміністрацією та/або її збройними чи воєнізованими формуваннями;
• запровадити можливість провести процедуру ліквідації юридичних осіб, уповноважені особи яких здійснювали таку співпрацю, шляхом встановлення кримінальної відповідальності за такі діяння.

Було внесено зміни до:

1) ст. 55 Кримінального кодексу України – встановлено строк призначення покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основного або додаткового покарання за вчинення колабораційної діяльності, передбаченої ст. 111-1 Кримінального кодексу України, – 15 років, а також можливість застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру за вчинення їхніми уповноваженими особами вищевказаного кримінального правопорушення;

2) ст. 216 КПК України – досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених у ст. 111-1 КК України, будуть здійснювати слідчі органів безпеки;

3) Кримінальний кодекс України доповнено новою ст. 111-1 – встановлено відповідальність громадян України та інших осіб за діяння, пов’язані з колабораційною діяльністю, а саме за співпрацю з державою-агресором, її окупаційною адміністрацією та/або її збройними чи воєнізованими формуваннями у військовій, політичній, інформаційній, адміністративній, господарській та трудовій сферах.

Колабораційна діяльність

Стаття 111-1 КК України складається з восьми частин, сім із яких містять окремі склади кримінальних правопорушень, а восьма – кваліфікуючі ознаки щодо складів злочинів, передбачених з 5 по 7 частину. Норма містить примітку, яка розкриває поняття «публічне заперечення» (ч. 1 цієї статті), «заходи політичного характеру» та «здійснення інформаційної діяльності» (ч. 6 цієї статті). Більше того, норма розтлумачує, що є тяжкими наслідками в розумінні ч. 9 цієї статті.

Громадянам України заборонено:

• публічне заперечення збройної агресії проти України (ч. 1);
• встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України (ч. 1);
• публічні заклики до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України (ч. 1);
• добровільне зайняття посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора (ч. 2);
• пропаганду у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти (ч. 3);
• добровільне зайняття посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території (ч. 5);
• добровільне зайняття посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (ч. 7).

Іншим особам (іноземці або особи без громадянства) заборонено:

• передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора (ч. 4);
• організацію та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активну участь у таких заходах (ч. 6).

Кваліфікуючою обставиною діянь, визначених у ч.ч. 5, 6 та 7 ст. 111-1 КК України, є загибель людей або настання інших тяжких наслідків.

 
4. Набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони виготовлення та поширення інформаційної продукції, спрямованої на пропагування дій держави-агресора» від 03 березня 2022 року № 2109-ІХ.

Законом встановлено заборону на виготовлення та поширення інформаційної продукції, спрямованої на пропагування дій держави-агресора, а також на застосування до політичних партій, винних у порушенні цих заборон, як санкцій – заборони їх діяльності в судовому порядку. Цей Закон передбачає внесення змін до таких нормативно-правових актів: абзаців 4, 7, 8 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», абзаців 15, 16 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», ч. 1 ст. 21 Закону України «Про політичні партії в Україні», абзаців 3, 4 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про захист суспільної моралі», ч. 1 ст. 4 Закону України «Про громадські об’єднання», зокрема встановлення в них заборон щодо:

– виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;

– глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих і фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку становлять її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі військові люди»;

– встановлення санкцій для громадських об’єднань та політичних партій (у вигляді заборони їх утворення та діяльності в судовому порядку), мета (цілі) або дії яких спрямовані на: ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення; пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки; порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками; поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.