Дайджест для прокурорів [№17] (#7 воєнний стан)
Дайджест новин (воєнний стан).
Набув чинності Закон України “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану” № 2201-ІХ від 14 квітня 2022 року.
У першу чергу звертаємо увагу на право уповноваженої особи затримувати без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури (в порядку ст. 208 КПК України) на строк 216 годин (9 днів). Реалізація цього права можлива у разі, якщо є обгрунтовані підстави припускати втечу особи, підозрюваної у вчиненні злочину, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Зі спливом 216 годин затримана особа має бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу (ст. 615 КПК України).
Розширено повноваження керівника органу прокуратури. В умовах воєнного стану він може користуватися деякими повноваженнями слідчого судді, що передбачені в статтях 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 190, 206, 219, 232, 234, 235, 245—248, 250 та 294 КПК України за відсутності об’єктивної можливості їх виконання слідчим суддею. Крім того, керівник органу прокуратури з урахуванням вимог ст. 37 КПК України за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором може застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109—115, 121, 127, 146, 1461, 147, 152-156-1, 185, 186, 187, 189-191, 201, 255-255-2, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину.
Строк дії ухвали слідчого судді або постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Крім того, цей строк може продовжуватись неодноразово в межах строку досудового розслідування. Про рішення, прийняті прокурором у порядку ст. 615 КПК України повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення.
У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою, цей запобіжний захід вважається продовженим до вирішення питання судом, але не більше ніж на 2 місяці.
Також, у разі наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють вручення затриманій особі письмового повідомлення про підозру у строки, встановлені ст. 278 КПК України, якщо такі дії здійснюються в умовах воєнного стану, строк для вручення повідомлення про підозру може бути продовжено до 72 годин. Якщо повідомлення про підозру не вручено в цей строк, особа підлягає негайному звільненню. Надається можливість зупиняти досудове розслідування після повідомлення особі про підозру за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють проведення досудового розслідування у воєнний час.
Керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Генеральному прокурору надано право доручати здійснення досудового розслідування іншим органам досудового розслідування у разі неможливості його здійснення чи нефункціонування органу під час воєнного стану. До таких органів віднесено також Національне антикорупційне бюро України за умов, що унеможливлюють його функціонування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного часу.
Керівникам органів досудового розслідування надано право вмотивованою постановою створювати міжвідомчі слідчі групи за погодженням з керівниками відповідних органів досудового розслідування, а також визначати у їх складі старшого слідчого (ч. 4 ст. 39 КПК України). При цьому погодження з прокурором не потрібне.
В умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану виключаються обмеження щодо проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (ч. 4 ст. 223 КПК України).
Зміни торкнулись і порядку здійснення судового провадження. Тепер дистанційний розгляд може проводитись незалежно від згоди на це обвинуваченого (ч. 2 ст. 336 КПК України). Обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, в межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати правосуддя – найбільш територіально наближеним до нього судом, що може здійснювати правосуддя, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством. Це положення не поширюється на кримінальні провадження, обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності в яких скеровано до суду до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цим положенням.
Передбачено відступ від заборони використання позасудових свідчень. Це означає, що показання свідка, потерпілого, підозрюваного, отримані на стадії досудового розслідування, що здійснювалося в умовах воєнного стану, є доказами в суді за умови забезпечення процесуальних гарантій (участь захисника підозрюваного) та відеофіксації (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Додано нову статтю 615-1 КПК України, в якій визначено умови відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану, а також передбачено гарантії відшкодування втрачених речей і документів в умовах воєнного стану.