Дайджест для прокурорів [№10]

Дайджест щодо питань про:

1. Відкладення судових дебатів у зв’язку з необхідністю підготовки до них.

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду розглянув касаційну скаргу засудженого на вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо нього, в якій засуджений вказує на порушення вимог КПК України. Так, суд першої інстанції не з’ясував у учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити свої показання, а також не оголосив про закінчення судового слідства і не надав засудженому часу для підготовки до судових дебатів.

Дослідивши аудіозапис судового засідання у першій інстанції, Суд встановив, що від обвинуваченого надходило клопотання про відкладення судового розгляду та надання йому часу для підготовки до судових дебатів, на яке суд відповів відмовою. Крім того, у своєму виступі в дебатах обвинувачений ще раз наголосив, що не готовий до участі в них.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно погодився з позицією прокурора, який вважав, що відкладення розгляду для підготовки до дебатів є затягуванням судового процесу, оскільки у попередньому судовому засіданні суд задовольнив клопотання обвинуваченого про відкладення судового розгляду з метою підготовки до його допиту. Іншого належного і розумного обґрунтування відмови у задоволенні клопотання про відкладення розгляду суд першої інстанції не навів.

Таке рішення свідчить про порушення принципів юридичної рівності, змагальності та справедливого судового розгляду, оскільки кожній стороні повинна надаватись розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справі ,,Ankerl v. Switzerland” від 23 жовтня 1996 року, заява № 17748/91). Крім того, рішення не узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції щодо забезпечення права на справедливий суд з огляду на практику Європейського суду з прав людини.

Наголошуючи на важливості стадії судових дебатів, Суд також зазначив, що в ній найбільшою мірою проявляється така загальна засада кримінального провадження, як змагальність сторін у доведенні перед судом переконливості їхніх правових позицій, що, у свою чергу, сприяє всебічному, повному та неупередженому дослідженню всіх обставин кримінального провадження та постановленню законного й обґрунтованого рішення суду.

Зрештою, Суд визнав вказані порушення істотними відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України та скасував оскаржувані судові рішення (

).

2. Набрання чинності Законом України ,,Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України та пов’язаного з цим удосконалення роботи деяких державних правоохоронних органів”.

Прийняття цього Закону 17 листопада 2021 року (набрав чинності 25 листопада) було пов’язане із початком роботи Бюро економічної безпеки України, що розпочало свою діяльність відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 листопада 2021 року № 1493-р. Законом передбачено зазначені нижче зміни.

У частині внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення було врегульовано, зокрема, питання:

• адміністративної відповідальності осіб начальницького складу Бюро економічної безпеки (ч. 1 ст. 15 КУпАП);
• відповідальності за незаконне використання найменування та ознак належності до Бюро економічної безпеки та невиконання законних вимог посадових осіб цього органу (ст.ст. 184³, 185¹³);
• надання права посадовим особам Бюро економічної безпеки складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтями 164⁵ (Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного податку встановленого зразка), 177² (Виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів), 184³ і 185¹³.

У частині внесення змін до Кримінального кодексу України:

• встановлено відповідальність за посягання на життя директора Бюро економічної безпеки України (ст. 112), втручання в його діяльність (ст. 344) та погрозу або насильство щодо нього (ст. 346);
• посилено відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) шляхом збільшення розміру штрафу (ч. 1 і ч. 2 ст. 212);
• розширено підстави звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка до моменту притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 212¹ здійснила всі виплати та відшкодувала шкоду, завдану ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (шляхом виключення умови про вчинення діяння вперше);
• директора Бюро економічної безпеки України віднесено до службових осіб, які займають особливо відповідальне становище (п. 3 примітки до ст. 368).

У частині внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України:

• у ст. 3 КПК, що містить визначення понять дізнавача, керівника органу дізнання, керівника органу досудового розслідування та слідчого, зроблено вказівку на службових осіб органів Бюро економічної безпеки України;
• передбачено право Генерального прокурора та його заступників доручати здійснення досудового розслідування правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України, іншому органу у разі неефективного розслідування, а так само доручати цьому органу розслідування правопорушень, віднесених до підслідності інших органів (ст. 36);
• встановлено право органів Бюро економічної безпеки України здійснювати досудове слідство і дізнання (ст. 38), а також повноваження з виконання ухвал про здійснення приводу (ст. 143);
• передбачено право директора Бюро економічної безпеки України накладати попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах (ч. 9 ст. 170);
• збільшено з 24 годин до п’яти робочих днів термін передачі матеріалів до органу досудового розслідування у разі, якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено прокурором (ч. 7 ст. 214);
• встановлено підслідність кримінальних правопорушень для Бюро економічної безпеки України (ст. 216);
• встановлено п’ятиденний термін повідомлення слідчим прокурора про виявлення обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, а також регламентовано дії прокурора у разі надходження такого повідомлення або самостійного виявлення таких обставин (ч. 2 ст. 218);
• передбачено право керівників підрозділів та директора Бюро економічної безпеки України продовжувати строк проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також право підрозділів Бюро проводити такі дії за дорученням слідчого (ч. 5 і ч. 6 ст. 246);
• відповідно до ч. 4 ст. 575 органам Бюро економічної безпеки України надано право передавати до Офісу Генерального прокурора клопотання про видачу особи (екстрадицію).